Лірика Ду Фу

Ду Фу

ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК

 

Напевно, міст у Піднебесній

не менше тисяч десяти,

Але нема такого міста,

де б воїнів у латах не знайти.

Якби ж ми переплавити могли

ті лати на орала для землі.

Щоб кожну латочку бездоглядних ланів

переорати за погожих днів.

Щоб селянин і сіяв, і збирав,

і шовкопряди листям годував.

Щоб той, хто любить рідну землю,

не лив за нею сліз даремно.

Чоловіки б у полі працювали,

і шовк, співаючи, жінки звивали.

Переклад Т. Некура

 

«Весняний краєвид»

 

Країна в руїнах, та гори і ріки живуть,

У місті весна зеленіє співочо-строкато;

Засмучено мислю (аж квіти в сльозах)

про Вітчизни майбуть;

І птахи журливі... З родиною жаль розлучатись.

Три місяці поспіль палає запекла війна;

Листи з Батьківщини для мене дорожчі від злота.

Волосся коротша, на скроні ляга сивина;

Рідке воно й куце, і шпильками - не заколоти.

 

Переклад Я. Шекера

 

«Подорожуючи, вночі описую почуття»

 

В лодке с высокой мачтой

Тихою ночью плыву я.

Гладя прибрежные травы,

Легкий проносится ветер.

Мнр заливая сияньем,

Светит луна, торжествуя,

Сюда от заставы Юймынь.

Воздух прозрачен и светел.

Если бы литература

Мне помогла хоть немного:

Освободила от службы -

Вечной погони за хлебом.

Ныне ж мое положенье

Схоже своею тревогой

С чайкой, которая мечется

Между землею и небом.


Остання зміна: п'ятниця, 22 липень 2016, 00:36